- гарчати
- —————————————————————————————гарча́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
гарчати
Смотреть что такое "гарчати" в других словарях:
гарчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати низькі погрозливі звуки (про тварин). || Звучати низько, погрозливо, ніби ричати. 2) перен., розм. Сердито бурчати, висловлюючи незадоволення. 3) перен. Утворювати низькі звуки із скреготом, гуркотом і т. ін. під час … Український тлумачний словник
вырчати — гарчати … Лемківський Словничок
віргати — гарчати, гавкати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гарчання — я, с. Дія за знач. гарчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
огризатися — а/юся, а/єшся, недок., огризну/тися, ну/ся, не/шся, док., розм. 1) Гарчати, погрожуючи вкусити (про собак, вовків). 2) перен. Відповідати на запитання, зауваження і т. ін. кому небудь у різкій, грубій формі … Український тлумачний словник
погарчати — чу/, чи/ш, док. Гарчати якийсь час … Український тлумачний словник
прогарчати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин). 2) неперех., перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.). 3) перех., перен., розм. Сердито, невдоволено… … Український тлумачний словник
розгарчатися — чу/ся, чи/шся, док., розм. 1) Почати сильно гарчати (про тварин). 2) перен., зневажл. Почати бурчати, висловлюючи невдоволення (про людину) … Український тлумачний словник
говорити — 1) (володіти рідною / чужою мовою; користуватися чужою мовою), розмовляти, балакати; лопота[і]ти (незрозумілою для слухача мовою) Пор. белькотати 2) (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), казати, промовляти, вимовляти,… … Словник синонімів української мови
варчати — чу, чиш, Пт. Гарчати, воркотіти. Не варч на ня! … Словник лемківскої говірки
